Старий Львів

Собор Св.Юра.
Архикатедральний собор Св. Юра у Львові, греко-католицький собор Галицької митрополії, до 1817 при манастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762). Вважається головною святинею греко-католиків.
Собор Св. Юра розташований серед зелені на пагорбі, домінує над містом. За традицією собор поставлений на місці дерев'яної церкви й оборонного монастиря, закладених за князя Лева бл. 1280. Після зруйнування обох цих споруд Казимиром III (1340) на тому місці була зведена мурована триапсидна, чотиристовпна церква-базиліка візантійського типу, побудована 1363–1437 архітектором Дорінґом за архимандритів Євтимія і Лаврентія (1738–1744). За митрополита Атанасія Шептицького її розібрано й 1744–1764 побудовано сучасний собор з комплексом будинків за проектом і під доглядом до 1759 архітектора Бернарда Меретина, закінчено 1764 архітектором і скульптором С.Фасінґером за митрополита Лева Шептицького. Оздоблення і розмалювання інтер'єру тривало до 1780 і далі.

Собор Св.Юра.
Архикатедральний собор Св. Юра у Львові, греко-католицький собор Галицької митрополії, до 1817 при манастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762). Вважається головною святинею греко-католиків.
Собор Св. Юра розташований серед зелені на пагорбі, домінує над містом. За традицією собор поставлений на місці дерев'яної церкви й оборонного монастиря, закладених за князя Лева бл. 1280. Після зруйнування обох цих споруд Казимиром III (1340) на тому місці була зведена мурована триапсидна, чотиристовпна церква-базиліка візантійського типу, побудована 1363–1437 архітектором Дорінґом за архимандритів Євтимія і Лаврентія (1738–1744). За митрополита Атанасія Шептицького її розібрано й 1744–1764 побудовано сучасний собор з комплексом будинків за проектом і під доглядом до 1759 архітектора Бернарда Меретина, закінчено 1764 архітектором і скульптором С.Фасінґером за митрополита Лева Шептицького. Оздоблення і розмалювання інтер'єру тривало до 1780 і далі.

Вул.Городоцька. Вигляд від Привокзальної на центр міста і телевізійну вишку. This image was uploaded with the post Вул.Городоцька біля цирку.

Театр для дітей та юнацтва (театр юного глядача). На вул.Гнатюка. This image was uploaded with the post Театр для дітей та юнацтва.

Біля цирку на вул.Городоцькій. Вигляд на церкву Св.Юра. This image was uploaded with the post Біля цирку на вул.Городоцькій.

Біля цирку на вул.Городоцькій. Вигляд на церкву Св.Юра.

План Високого Замку:
A — пригородок, B — більше подвір'я, C — мешкальна будова, D — менше подвір'я.
a — надвірна виїзна брама, b — внутрішня брама, c — ворота, d — башти, e — шляхетська вежа, f — вежа «драбів», g — мешкання бурграфа, h — дім «драбів», i — кухня і пекарня, j — криниця.
This image was uploaded with the post Вигляд Високого Замку у половині XVII ст..

Княжа гора, Високий Замок, Гора Лева, Високий Замок поч. XVII ст. Рисував італійський інженер Аврелій Пассароті. Частина репродукції з книги: Bruin et Hogenberg: Civitates orbis terrarum, Coloniae 1597 — 1618. Т. IV, 49
This image was uploaded with the post Найстарший вид міста Львова початку XVII ст..
В котрім місці лежав княжий город, про це давні літописи не говорять нічого. Новіші наукові досліди виказали, що княжий замок стояв там, де є тепер плантації (сквери, зелені насадження) Високого Замку, але не на цілім узгір'ю, а тільки на крайній західній горі, що опадає стрімко до Замкової вулиці. Цю гору називаємо Княжою.

Найстарший вид міста початку XVII ст. Рисував італійський інженер Аврелій Пассароті. Репродукція з книги: Bruin et Hogenberg: Civitates orbis terrarum, Coloniae 1597 — 1618. Т. IV, 49
Львів завдячує свій початок галицько-володимирському королеві Данилові. Щоби захистити свою державу від татар, Данило в різних місцях Галичини, Волині й Холмщини ставив кріпкі замки, городи. Так і на узгір'ях, над низиною ріки Полтви поставив город (замок) і назвав його Львовом, від імені молодшого сина Льва. Першу згадку про наше місто подає Галицько-Волинський літопис з нагоди пожежі Холма під 1259 р.: «Таке було полум'я, що з усеї землі, бачено заграву, що й зо Львова дивлячися бачили по полях белзьких, задля горіння сильного полум'я» (літопис не має докладних дат, і 1259 р. не є певний; проф. М. Грушевський кладе цю вістку на 1255 р.).