Центр, Площа Ринок, Проспект Свободи, Валова, Старий Ринок

Українське міщанство на жовківськім передмісті

Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 12.04.2007 - 13:26

Жовківське передмістя з часом посунулося за Полтву. Широку рівнину над Полтвою називали здавна Болонями або Лугами; там були пасовиська, з яких рівно користали мешканці міста й передмістя. Частина лугу називалася Чарачениця.
В новіших часах Жовківське передмістя було відоме городництвом. На початку XIX ст. при теперішній вул. Зборовських (Донецькій) були великі городницькі заклади німців Шнайдера й Гайслера, котрі не мали ще ніякої конкуренції й робили на квітах великі маєтки, але у другім поколінню їх доми підупали. При Замарстинівській вулиці були теж городники, зокрема Штінцінг, які знову продукували ярину.

Українське міщанство на жовківськім передмісті

Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 12.04.2007 - 13:26

Чужі оселі

Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 05.04.2007 - 14:58

Окрім українців (русинів) у місті були ще інші народи, різного походження. З Вірменії прибули до нас вірмени. Як турки завоювали їх країну, вони з Азії подалися на Крим і звідти перейшли до Львова. Тут вони були у значнім числі і в княжім місті мали аж три церкви — св. Анни, св. Якова й св. Хреста, їх головним осередком був Старий Ринок, тут вони жили ще довгі часи й затримали свої купецькі права. Вірмени мали в XV ст. біля Старого Ринку свою лазню; коло монастиря св. Якова був знову «вірменський міст».

Старий замок

Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 05.04.2007 - 14:55

До сходу Княжа Гора опадає до тераси на Замковій вулиці. Тут була нижча частина міста, її призначено на оселі людності, укріплення складалися також із валів і частоколів і оточували гору півколом та опадали десь до теперішньої Жовківської вулиці (Б. Хмельницького). Як виглядали ці укріплення, не знаємо нічого певного. В 1900 р. віднайдено під час земляних робіт підземний хідник завширшки й заввишки півтора метра, що веде від Княжої Гори поперек через вул. Татарську й Жовківську і виходить на вул. Бальонову (Гайдамацьку). З яких часів цей перехід — цього не знаємо.

Проспект Т.Шевченка у дні святкування 750-річчя міста Львова

Внесено Oleg Chyrka Tue, 27.03.2007 - 16:02

Пам'ятник Михайлу Грушевському на проспекті Т.Шевченка у дні святкування 750-річчя міста Львова. This image was uploaded with the post Проспект Т.Шевченка у дні святкування 750-річчя міста Львова.

Грушевський Михайло Сергійович (29 вересня 1866, Холм (нині Польща) – 25 листопада 1934, Кисловодськ (Росія)) - Перший президент України (УНР), видатний український історик, організатор української науки, політичний діяч і публіцист, автор 2 тисяч праць, голова Центральної ради (1917-1919 рр.), академік, автор понад 2000 наукових праць..

Див.також:

Проспект Т.Шевченка у дні святкування 750-річчя міста Львова

Внесено Oleg Chyrka Tue, 27.03.2007 - 16:02