Визначні місця

Вул.Стороженка. Зліва - корпуси заводу Електрон. This image was uploaded with the post Головний офіс концерну Електрон по вул.Стороженка.

Залізничні колії головного вокзалу. Зліва - головний залізничний вокзал з накритими перонами. Справа - залізничні колії для товарних потягів. This image was uploaded with the post Накриті перони головного залізничного вокзалу.

Перони головного залізничного вокзалу. This image was uploaded with the post Накриті перони головного залізничного вокзалу.

Накриті перони головного залізничного вокзалу. This image was uploaded with the post Накриті перони головного залізничного вокзалу.

Вул.Городоцька. Вигляд від Привокзальної на центр міста і телевізійну вишку. This image was uploaded with the post Вул.Городоцька біля цирку.

План Високого Замку:
A — пригородок, B — більше подвір'я, C — мешкальна будова, D — менше подвір'я.
a — надвірна виїзна брама, b — внутрішня брама, c — ворота, d — башти, e — шляхетська вежа, f — вежа «драбів», g — мешкання бурграфа, h — дім «драбів», i — кухня і пекарня, j — криниця.
This image was uploaded with the post Вигляд Високого Замку у половині XVII ст..

Княжа гора, Високий Замок, Гора Лева, Високий Замок поч. XVII ст. Рисував італійський інженер Аврелій Пассароті. Частина репродукції з книги: Bruin et Hogenberg: Civitates orbis terrarum, Coloniae 1597 — 1618. Т. IV, 49
This image was uploaded with the post Найстарший вид міста Львова початку XVII ст..
В котрім місці лежав княжий город, про це давні літописи не говорять нічого. Новіші наукові досліди виказали, що княжий замок стояв там, де є тепер плантації (сквери, зелені насадження) Високого Замку, але не на цілім узгір'ю, а тільки на крайній західній горі, що опадає стрімко до Замкової вулиці. Цю гору називаємо Княжою.

Найстарший вид міста початку XVII ст. Рисував італійський інженер Аврелій Пассароті. Репродукція з книги: Bruin et Hogenberg: Civitates orbis terrarum, Coloniae 1597 — 1618. Т. IV, 49
Львів завдячує свій початок галицько-володимирському королеві Данилові. Щоби захистити свою державу від татар, Данило в різних місцях Галичини, Волині й Холмщини ставив кріпкі замки, городи. Так і на узгір'ях, над низиною ріки Полтви поставив город (замок) і назвав його Львовом, від імені молодшого сина Льва. Першу згадку про наше місто подає Галицько-Волинський літопис з нагоди пожежі Холма під 1259 р.: «Таке було полум'я, що з усеї землі, бачено заграву, що й зо Львова дивлячися бачили по полях белзьких, задля горіння сильного полум'я» (літопис не має докладних дат, і 1259 р. не є певний; проф. М. Грушевський кладе цю вістку на 1255 р.).

При кінці XVIII ст. замок стояв уже як руїна, що сама розсипувалася під впливом дощів і повітря. За наказом австрійських властей почали розбирати мури й продавати їх на матеріал. Кам'яниця при Личаківській вул., ч. З, збудована із замкового матеріалу.
Далі дозволено також ламати на камінь мальовничі скелі, на яких були фундаменти замку. Через те гора почала зсуватися. При цій нагоді на замку знаходили старі монети, останки зброї, кулі тощо. В однім льоху виявлено два людські тіла, цілком скам'янілі,- забрано їх до природознавчих збірок університету і показувано як велику рідкість; пропали вони під час обстрілу Львова 1848 р.