Старий Львів

Ратуша перед 1848 р. З літографії К. Ауера. This image was uploaded with the post Давня львівська ратуша.

Катастрофа 14 липня 1826 р., коли стара ратушева вежа завалилася, дала почин до перебудови ратуші. Зруйновано стару будову, усунено також «багаті крами» і всі доми, що були посередині Ринку, і на це місце виставлено нову ратушу у теперішньому виді, з 9 салями, 156 кімнатами, з вежею, яка мала наверху невелику баню. Ратушу посвячено 1835 р. Але недовго стояла вона в цілості...

Читати більше про Перебудову ратуші

Південний бік Ринку значно перебудований. Із старих домів найліпше зберігся ч. 14, в ренесанснім стилі, з тесаного каменю, пізніше обтинкований. Над входом – венеціанський лев з відкритою книгою з 1600 р. Жив тут Іван Массарі, венеціанський купець і консул.
Доми з гарними балконами ч. 15 і 16 – з початку XIX ст. Доми ч. 17, 18, 19, 20 у стилі рококо, зі стильовими балконами. Дім ч. 21 має ренесансний портал (збережений під виставою).

Свій давній вид Ринок втратив у другім десятиліттю XIX ст. Дня 14 липня 1826 р. прийшла подія, що потрясла цілим Львовом: стара ратушева вежа пополудні зарисувалася (почала тріщати) й о годині чверть на сьому вечором з великим тріском завалилася. Наперед вже опорожнено Ринок від людей, але все-таки у звалищах загинув трубач, два жовніри і кілька робітників.
Ця катастрофа дала почин до перебудови ратуші. Зруйновано стару будову, усунено також «багаті крами» і всі доми, що були посередині Ринку, і на це місце виставлено нову ратушу у теперішньому виді, з 9 салями, 156 кімнатами, з вежею, яка мала наверху невелику баню. Ратушу посвячено 1835 р. Але недовго стояла вона в цілості. В 1848 р. під час революції, що охопила Австрійську державу, поляки спробували опанувати Львів. Ринок зайняла польська національна гвардія. Але австрійські власті вирішили придушити революцію. Дня 2 листопада 1848 р. артилерія, що стояла коло палати латинського архієпископа, на площах Каструм (Низький Замок), Стрілецькій (Данила Галицького), Галицькій і Марійській (пл. А.Міцкевича), почала обстрілювати Ринок.

Старий ЦУМ - тепер Торговий центр "МАГНУС". Вигляд з вул.Ботвіна (тепер Куліша). This image was uploaded with the post Торговий центр "МАГНУС".

Старий ЦУМ - тепер Торговий центр "МАГНУС". Вигляд з вул.Городоцької. This image was uploaded with the post Торговий центр "МАГНУС".

Далі пропонується фрагмент цікавої дискусії ось на Форумі Рідного Міста щодо оптимального 6-годинного походу по Львову для гостей
http://misto.ridne.net/viewthread.php?tid=4704 , раджу прочитати повністю

Моя стандартна порада - на цвинтарі не ходити :).
перше - далеко від центру, часу з'їсть немало
друге - цвинтар - то цвинтар. Не прогулянкова зона.

В принципі за 6 годин Львів (старе місто власне) оглянути можна прекрасно. Але в такому разі ...

Далі пропонується фрагмент цікавої дискусії ось на Форумі Рідного Міста щодо оптимального 6-годинного походу по Львову для гостей
http://misto.ridne.net/viewthread.php?tid=4704 , раджу прочитати повністю

Моя стандартна порада - на цвинтарі не ходити :).
перше - далеко від центру, часу з'їсть немало
друге - цвинтар - то цвинтар. Не прогулянкова зона.

В принципі за 6 годин Львів (старе місто власне) оглянути можна прекрасно. Але в такому разі ...

Львівська ратуша має широку і різнорідну історію. Як каже переказ, першу будову поставив тут князь Володислав Опольський, що в 1372-1378 рр. заряджував Галичиною як васал угорського короля з титулом володаря Русі. Перша згадка в актах про ратушу є з 1381 р. Будинок був, мабуть, мурований, вежа довгі часи була дерев'яною. Ратушу перебудовано в 1491 р., потім вежа горіла двічі, 1527 і 1571 рр.; була перебудована 1619 р.; так само й інші частини ратуші змінювалися і розширювалися протягом століть. На початку XIX ст. стара ратуша складалася з кількох будинків, фронтом обернених до полудня. Середній будинок був найстарший, своїми основами сягав до початків міста; направо і наліво були пізніші прибудови. Головний вхід був у лівім крилі. Вели до нього широкі сходи і нівколиста брама, оперта на сталевих стовпах; за нею був передсінок і сіни, з яких ішли кам'яні сходи на поверхи. Найбільш величавою салею будинку була кімната «панів» або «консулярна». Тут збиралася міська рада. До ради належали найбагатші міщани, «патриціят» міста, самі католики, німці і поляки. Вони правили містом без огляду на опір біднішого населення. Ставропігійське братство від імені української громади довгі роки вело процес з містом, щоби українців допущено до ради. Аж в кінці 1745 р. процес закінчився щасливо і до міської ради увійшов перший українець Юрій Коцій.
Радна кімната славилася багатством: були тут дорога збірка східних килимів, дорогоцінні свічники, годинники, образи, карти частин світу, великий герб Львова та ін. Рада приймала тут гостей і посольства. Були тут також посли Богдана Хмельницького: 1648 р. Захарій Хмельницький, свояк гетьмана, і 1655 р. Тетеря та Лесницький. Побіч радної кімнати була скарбівниця, де переховувано привілеї міста і різні дорогоцінності – міські і приватних осіб. На поверсі над радною салею була саля лавничого суду, де висів старовинний образ «страшного суду». Дальше містилися кімнати різних міських канцелярій. Окремо була кімната колегії сорока мужів, яка постала 1577 р. До неї належали представники ремісництва, біднішого міщанства, також і делегати «руської нації». Українські представники не раз у гірких словах картали міську раду за її самолюбство і несправедливість супроти бідного населення.

Панорама міста з Ратуші на проспект Свободи і вул.Дорошенка. This image was uploaded with the post Панорама міста з Ратуші на Катедральний собор і пам'ятник Міцкевичу.