Визначні місця

При кінці XVIII ст. замок стояв уже як руїна, що сама розсипувалася під впливом дощів і повітря. За наказом австрійських властей почали розбирати мури й продавати їх на матеріал. Кам'яниця при Личаківській вул., ч. З, збудована із замкового матеріалу.
Далі дозволено також ламати на камінь мальовничі скелі, на яких були фундаменти замку. Через те гора почала зсуватися. При цій нагоді на замку знаходили старі монети, останки зброї, кулі тощо. В однім льоху виявлено два людські тіла, цілком скам'янілі,- забрано їх до природознавчих збірок університету і показувано як велику рідкість; пропали вони під час обстрілу Львова 1848 р.

Княжа гора, на якій були головні укріплення княжого Львова, це найдальше на захід висунена частина узгір'їв, що підносяться над містом. По східній стороні Княжої гори був глибокий яр; далі за яром підносилася друга гора, вища від тамтої і значно ширша. Давньої назви її не знаємо, в XVI ст. звали її горою «Бідель», потім Замковою, бо на ній був замок за польських часів. Тепер побіч руїн замку стоїть на ній могила Люблінської унії.

Порохова вежа і Домінікаський собор. Вигляд з перехрестя вул.Винниченка і Лисенка. This image was uploaded with the post Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти.

Вул.Просвіти. Біля Львівської облдержадміністрації. This image was uploaded with the post Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти.

Катедральний собор. Вигляд з площі Ринок. This image was uploaded with the post Кут площі Ринок тв вул.Галицької і Беринди.

Жовківське передмістя з часом посунулося за Полтву. Широку рівнину над Полтвою називали здавна Болонями або Лугами; там були пасовиська, з яких рівно користали мешканці міста й передмістя. Частина лугу називалася Чарачениця.
В новіших часах Жовківське передмістя було відоме городництвом. На початку XIX ст. при теперішній вул. Зборовських (Донецькій) були великі городницькі заклади німців Шнайдера й Гайслера, котрі не мали ще ніякої конкуренції й робили на квітах великі маєтки, але у другім поколінню їх доми підупали. При Замарстинівській вулиці були теж городники, зокрема Штінцінг, які знову продукували ярину.

До сходу Княжа Гора опадає до тераси на Замковій вулиці. Тут була нижча частина міста, її призначено на оселі людності, укріплення складалися також із валів і частоколів і оточували гору півколом та опадали десь до теперішньої Жовківської вулиці (Б. Хмельницького). Як виглядали ці укріплення, не знаємо нічого певного. В 1900 р. віднайдено під час земляних робіт підземний хідник завширшки й заввишки півтора метра, що веде від Княжої Гори поперек через вул. Татарську й Жовківську і виходить на вул. Бальонову (Гайдамацьку). З яких часів цей перехід — цього не знаємо.

Львів завдячує свій початок галицько-володимирському королеві Данилові. Щоби захистити свою державу від татар, Данило в різних місцях Галичини, Волині й Холмщини ставив кріпкі замки, городи. Так і на узгір'ях, над низиною ріки Полтви поставив город (замок) і назвав його Львовом, від імені молодшого сина Льва. Першу згадку про наше місто подає Галицько-Волинський літопис з нагоди пожежі Холма під 1259 р.: «Таке було полум'я, що з усеї землі, бачено заграву, що й зо Львова дивлячися бачили по полях белзьких, задля горіння сильного полум'я» (літопис не має докладних дат, і 1259 р. не є певний; проф. М.Грушевський кладе цю вістку на 1255 р.).

Прапор і герб Львова на Високому Замку. This image was uploaded with the post Панорама Львова з Високого Замку.