Високий Замок, Телевізійна вишка

Пара світлин на День незалежності

Може хтось ще щось подібне має?

Високий Замок увечері з північної сторони при чистому повітрі.

Панорама центру Львова із студентської бібліотеки Львівської політехніки.

Усі мешканці Львова знають про гору Високий Замок. Назва цієї гори, очевидно, походить від замку, який стояв на цій горі. До нашого часу дійшов лише один фрагмент стіни пригородку середньовічного замку. Решта мурів були розібрані за часів Австрійської імперії і були використані для забудови міста та насипу копця Люблінської унії 1869 р.
Ніхто чітко не може сказати, хто першим побудував на цьому місці замок. Однак не дуже тривалі археологічні розкопки, які провів на Високому Замку львівський археолог О.Ратич у 1955-56 рр., що відбувалися до побудови споруд телецентру, підтвердили існування оборонних споруд XII-XIII ст. Очевидно, що до них мають безпосереднє відношення князь Роман та його син Данило Галицький. А Високий Замок, фрагмент стіни якого зберігся, скоріше за все не був князівським і був побудований пізніше - після захоплення Львова польським королем Казимиром.
Залишається відкритим питання розташування князівського замку - дитинця. Існує дві версії:

Так виглядав Високий Замок у половині XVII ст.

Польський король Казимир, опанувавши Львовом, почав на цій горі ставити оборонний замок. Необхідність перенести укріплення з Княжої гори на інше місце була викликана, можливо, двома причинами: перша - з поширенням пороху змінилися способи оборони й треба було для замку знайти місце недоступніше; друга - Казимир рівночасно будував нове місто при замку і хотів мати для нього оборонну твердиню. Будову замку розпочато, за переказами, 1362 р. Замок будувався довгий час і пізніше зазнав не раз різних змін і перебудов. Замок називали Високим від його високого положення і для відрізнення від другого замку в місті, що звався Низьким (де тепер Скарбківський театр - театр ім. М. Заньковецької).

Польський король Казимир, опанувавши Львовом, почав на цій горі ставити оборонний замок. Необхідність перенести укріплення з Княжої гори на інше місце була викликана, можливо, двома причинами: перша - з поширенням пороху змінилися способи оборони й треба було для замку знайти місце недоступніше; друга - Казимир рівночасно будував нове місто при замку і хотів мати для нього оборонну твердиню. Будову замку розпочато, за переказами, 1362 р. Замок будувався довгий час і пізніше зазнав не раз різних змін і перебудов. Замок називали Високим від його високого положення і для відрізнення від другого замку в місті, що звався Низьким (де тепер Скарбківський театр - театр ім. М. Заньковецької).
Доїзд до замку ішов стрімкою доріжкою, що починалася від теперішньої вул. Синівських (Ужгородська) і йшла під теперішній копець (пагорб), нині нема з неї майже сліду. На місці, де є домик сторожа під копцем, була перша замкова брама; це була чотирикутна будова, вкрита дахом, з подвійними воротами, дубовими, окованими залізними скоблями. Перед брамою був звідний міст, що вів через рів. За брамою був менший пригородок, подвір'я для в'їзду, завдовжки 40 м, обведене муром; з цього муру невелика частина залишилася й вказує, як виглядали тодішні укріплення. Направо через другу браму, сильно укріплену, ішов перехід до великого пригородка.

This image was uploaded with the post Захід сонця над Львовом.

Жіночий монастир зразу мав бути заснований при монастирі св. Онуфрія; 1591 р. митрополит Михайло Рогоза дав благословення на будову монастиря св. Катерини. В 1646 р. молдавський воєвода Василь Лупул (пізніше сват Богдана Хмельницького) дав на монастир свій грунт, званий П'ятницьке, і тут побудовано монастир і церкву Воведення Богородиці. По 1659 р. монастир стояв на площі, що тепер належить до касарень при вул. Бальоновій (Гайдамацька). Черниці мали привілей робити свічки й доставляли їх до всіх церков у Львові. Пізніше робили також нитки й продавали їх на Ринку.

Жіночий монастир зразу мав бути заснований при монастирі св. Онуфрія; 1591 р. митрополит Михайло Рогоза дав благословення на будову монастиря св. Катерини. В 1646 р. молдавський воєвода Василь Лупул (пізніше сват Богдана Хмельницького) дав на монастир свій грунт, званий П'ятницьке, і тут побудовано монастир і церкву Воведення Богородиці. По 1659 р. монастир стояв на площі, що тепер належить до касарень при вул. Бальоновій (Гайдамацька). Черниці мали привілей робити свічки й доставляли їх до всіх церков у Львові. Пізніше робили також нитки й продавали їх на Ринку.